Родинне свято "Хліб на нашому столі"

Готуємося до зустрічі Святого Миколая

Славим родину українських трударів

Сценарій

            «Славим родину українських трударів»

      до Дня працівників сільського господарства

          22 листопада 2017 року   11.00 год.   Актова зала ЗШ

Звучить музика. На сцену виходять учні 2-Б класу і розміщуються по дві сторони. Троє дітей підходять до мікрофонів і читають вірші.

Учень 1: У кожного народу є святині,

                Що сягають на століття вглиб.

                А у нас, на нашій Україні,

                Це – калина, соняшник і хліб.

Учень 2: Він стоїть на покутті мов сонце,

                Виплеканий добрими людьми,

                Щастя до нас стукає в віконце,

                Коли вдосталь хліба маєм ми.

Учень 3: Золото, що носить вищу пробу,

                Не замінить хліба у житті,

                Ось тому ми й славим хлібороба

                Й мозолясті руки золоті.

До мікрофонів підходять три ведучі: класний керівник 2-Б класу, мати і бабуся.

Ведуча 1: З давніх – давен восени, коли землю вкриває жовте листя,                коли зібрано врожай,  ми відзначаємо свято працівників сільського господарства, складаючи оду вдячності нашим предкам за традиції землеробства, прадавнім пекарям за  вічний рецепт хліба, нашим пращурам за щиру любов до землі, праці та родини.

Ведуча 2: Нашу Вільшанщину називають хлібним краєм. Давно, понад двісті років прийшли на родючі береги присинюшшя 200 болгарських сімей і принесли у вузликах  жменьки зерна, щоб засадити перші ниви. Важко йшли, та зберегли зеренця мов останню святиню древнього болгарського роду, того, що згодом дав рясні пагінці і проріс великою болгарською громадою.

Ведуча 3. Впали болгарські хлібні зерна у родючу українську землю, шуміли над ними верби та тополі України, поливав їх український дощик. Чий же то хліб виріс, болгарський чи український? І зрозуміли вільшанці, що це геть неважливо, а головне те, що він росте, а значить життю бути! Так у Вільшанці з’явився хліб.

Ведуча 1: Наше родинне свято ми проведемо утрьох. Я, класний керівник 2-Б класу, українка за походженням, але вже член болгарської родини Нестерових,  мама нашого учня Нікіти  Барзікова - Наталія Олександрівна , українка та бабуся Софії Каленик Людмила Андріївна, етнічна болгарка. Сьогодні до нас на свято завітали:

______________________________________________________

______________________________________________________

Учень 1: У нас існує звичай хліборобський,

                Як гості завітають у наш край

                На рушнику барвистому підносим,

                Їм запашний вільшанський коровай.

Учень 2: Він, шишкастий і рум’яний, ліг на шитий рушничок,

                А на цьому короваї солі білої дрібок.

                І калина, і троянда червоніють для прикрас…

                Короваю, гість шановний, ти скоріш іде до нас!

 Звучить мелодія. На сцену із зали виходить хлопчик із короваєм.

Коровай: Я світлу радість вам приніс, під дощем і сонцем ріс.

                 Пахну сонечком я красним і промінням теплим, ясним.

                 Пахну полем, колосками. От такий я – коровай,

                 В мені - праця тата й мами, що збирали урожай.

  Хлопчик кладе коровай на прикрашений рушниками стіл.

Учень 1: Праця землероба славна урожаєм,
                Працю трударів всіх славити пора.
                І сьогодні щиро ми усіх вітаєм,
                Вам сьогодні зичим теплі ці слова.

Учень 2: Як земля вільшанська радісна, чудова

                Вклала своє серце в щедрий коровай,

                Ти звучи велично, співе калиновий!

                І єднай народів світлий диво-грай!

1.    Пісня «Буде коровай» - виконують діти

      Діти  виконують хореографічні рухи з колосками.

Ведуча 1: Сьогодні ми складаємо щиру подяку всім працівникам сільського господарства, тим, хто своєю невтомною працею забезпечує щедрий урожай.

Ведуча 2: У нас на Україні ведеться так, що хліб у хаті - то багатство, сіль - то гостинність і щирість. Наш край  славиться своїми людьми, які плекають на  рідній вільшанській землі найсвятіший із всіх скарбів - хліб.

Учень 1: Чи є більше щастя на землі,

                Як сіять хліб, виплескувати достаток?

                У хлібі тім життя бере початок,

                В нім - сила нездоланних трударів.

Учень 2: Ми кажем - хліб. Та важко він росте.

                На нього спеки, буря, град і злива.

                Ми кажем - хліб. І знов живе любов,

                А в хлібороба виростають крила.

Учень 3: Та хліборобське серце - не із тих,

                Які здаються у полон розлуки.

                Співаєм славу людям, у яких

                Міцнішають  у праці  руки.

2.    Пісня «Хліборобський  коровай» - виконують діти

Учень 1: Коли у небі сонце розцвітає – 
                Могутній оберіг врожайних нив, 
                Його в надії, радості стрічає

                Родина українських трударів.

Учень 2: Щоб множились традиції родинні, 
                Було майбутнє краще наших днів,
                Щоб кожен, хто родився в Україні,
                Окрилений надіями, творив. 

Ведуча 1: Ми - народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Щоб нашому  роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до хліборобів, до працьовитих батьків та їхніх родин.  Вас вітає  родина Барзікових – мама та син…            

3.    Пісня «Наша  родина»- виконують Н.Барзіков, Н.Барзікова

Ведуча 2:  Продовжуючи тему зв’язків поколінь, потрібно згадати й народну пісню, як важливу ланку родинного виховання, її глибину , щирість, чарівну мелодійність, у якій проступають обриси далеких пращурів та  сива мудрість століть. Саме таким рисами наділені пісні етнічних болгар Вільшанки. Вас вітає родина Каленик – бабуся та онучка…

Бабуся: Рідний край – одна  родина

              Це дорослий і дитина,

              Це минуле і майбутнє,

              Всі хто зараз тут присутні.

Онучка: Пісня лине в кожній хаті,

               Бо в нас люблять всі співати.

               Ми усі одна сім’я

               Я й бабусенька моя.

4.    Болгарська пісня   - виконують С. Каленик, Л. Каленик

Ведуча 3: Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінинку, ніби зігріваючи її своїми руками. Та й вирішили дати життя - посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, яке й об'єднало всі народності України в єдину родину. А наші діти – це гілочки квітучого дерева  багатонаціональної Батьківщини.

5.    Танець «Діти України» - виконують дівчата

Учень 1: Святиня столу, оберіг у хаті

                Глава сім'ї, добробуту, життя.

                Так звикли предки хліб наш величати,

                Без нього не існує майбуття.

 Учень 2: Наш хліб - це поле житнє, спіле,

                Достаток і добробут у житті,

                Це ниви, що узимку побіліли,

                Усе - це наш звичайний хліб.

Учень 3: Без хліба і не можна уявити,

                Як будем жити ти і я,

                Тому достатком треба дорожити,

                І буде й щастя, і добробут, і сім'я!

Ведуча 1: Любов до хліба відображається й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складається з хлібних страв і борошняних виробів.

Ведуча 2: Але кожен із народів має свої улюблені страви, свої традиції їхнього приготування.

Ведуча 1: Так, в українців – вареники…  

Ведуча 2: У болгар – плакета та плачинди…

Ведуча 1: Тож, до вашої уваги невеличкі презентації від наших дітей…

Учень 1: Ось варенички чудові, до нашого свята готові.

                Їх тоненько розкачали, в них начиночки поклали,

                В окропі  зварили, друшлячком зловили,

                До макітерки  вмістили,  зажаркою полили.

                Ось вкраїнська смакота, всі хто поряд – наліта!

Учень 2: А плачинди в нас солодкі, так і липнуть до руки.

                Розкачали кругляки, потрусили кабаки,
                Заліпили у конверт, не готовка, а концерт.

                Потім смажили в олії, он румянії якії!

                Всі хто любить – розбирай, їж і слав наш рідний край!

Учень 3: Це - мов мрія у поета, справжня запашна плакета!

                Із Балкан прийшла в наш край, тож рецепт запам’ятай.

                На коржах сир розташуйте і  гармошкою складіть!

                Намастіть і свіжим маслом, тут воно мов справжнє гасло.

                Заливайте все гарненько сметанкою з яйцем швиденько.

                Знайте всі – вона готова! Ну, Вільшанко! Будь здорова!

Учень 1: Ми вам страви  показали і рецепти розказали!

                А тепер частуєм вас в цей смачний святковий час!

Троє учнів пригощають присутніх стравами із нового врожаю

6.    Пісня «Щедрий урожай» - виконують діти

До мікрофонів підходять ведучі. По обидві сторони – діти з оберегами.

Ведуча 1: Нехай сьогоднішнє свято стане черговим нагадуванням про святість та важливість хліба, як символ життя людства та його майбутнього.

Ведуча 2: Нехай пахне з вільшанських осель свіжим хлібом і колоситься хлібна нива золотим морем щастя, достатку та радості.

Ведуча 3: Нехай щедро родять ниви, хай над нами буде мирне небо, завжди світить сонце, а в кожному домі будуть добро та злагода.

                        

    7 ПІСНЯ ЩАСТЯ І ДОБРА

ШАНОВНІ ГОСТІ

МИ З ВАМИ ЗВЕЛИЧУВАЛИ РОДИННУ СВЯТИНЮ-ХЛІБ. ХЛІБ МАЄ ФОРМУ КОЛА.ТОЖ ЗАПРОШУЄМО ВАС ДО НАШОГО ЩИРОГО ДРУЖНОГО РОДИННОГО КОЛА.

ДІТИ СПУСКАЮТЬСЯ У ЗАЛ.

           Діти виконують хореографічну композицію

Ми активні учасники свят

Наша композиція найкраща

Урок в природі