Портфоліо вчителя

Урок розвитку зв’язного мовлення.

Урок розвитку зв’язного мовлення. Письмовий переказ «Хвороба річки». МЕТА: Вчити дітей писати детальний переказ тексту за планом, використовуючи прийоми мнемотехніки. Розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, усне і писемне мовлення. Виховувати любов до природи почуття, взаємодопомоги, бережне ставлення до природи. ХІД І. Організаційні моменти. ІІ. Робота з словниковими словами, використовуючи малюнок як прийом мнемотехніки. ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. 1. Розгадування зашифрованої назви твору. 2. Передбачування. «Як ви думаєте про що буде йти мова в творі «Хвороба річки». 3. Бесіда за назвою твору. 4. Слухання тексту. 5. Змістовний аналіз тексту. 6. Мовний аналіз тексту. 7. Складання плану переказу. 8. Читання тексту, використовуючи прийоми мнемотехніки. 9. Усний переказ за малюнками. 10. Гра «Кубик рубик». 11. Запис тексту в зошитах. 12. Читання переказів, написаних учнями. ІV. Підсумок фрагменту уроку.

«Моя маленька Батьківщина»

С Ц Е Н А Р І Й «Моя маленька Батьківщина» Ведуча: Доброго ранку, шановні присутні, Всіх вас вітає Вільшанки майбутнє! Ведучий: Від присинюшшя святої землі Дружно вам кажемо: «Добре дошлі»! Ведуча: Бо у Вільшанці живуть два народи В злагоді, мирі, достатку, свободі. Ведучий: Тож завітайте до нас на гостину В нашу україно-болгарську родину. Учень 1: Є багато країн на землі, В них озера, річки і долини, Є країни великі й малі, Та найкраща завжди Батьківщина! Учень 2: І тому найдорожчою нам Є і буде у кожну хвилину. Серед інших країн лиш одна, Дорога нам усім Україна. Учень 3: Ми українці – велика родина. Мова і пісня у нас солов’їна, Квітне в садочках червона калина. Рідна земля для нас всіх – Україна. 1. Пісня «Я – українець» - виконують О.Жебровський, В.Михайлов, А.Корчевський Ведучий: Земля моя рідна – це моя Україна! Ведуча: Край мій рідний – це моя Вільшанка. Ведучий: Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. Ведуча: Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Ведучий: Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе. 2. Вірші С. Кравецької «Моя маленька Батьківщина» Учень 1: Розквіта Вільшанка в голубій тарелі І трима троянду у своїй руці. Весняного степу ніжні акварелі Веселково грають на її лиці. Учень 2: Усміхнулась Синюха, вона в нас одна Алфатарського роду дзвінка глибина. Є багато Вільшанок на білому світі, Та болгарська Вільшанка на світі одна. 3. Болгарська пісня «Знаме» Учень 1: Де плине Синюха – степів полонянка У світле майбутнє із сивих віків Розкинулась рідна, квітуча Вільшанка Колиска двох дружніх народів-братів. Учень 2: З’єднались навіки в вінку кольоровім Болгарська троянда й вкраїнська верба Тож будьмо багаті, тож будьмо здорові, Хай радісна доля від щастя співа. Учень 3: Як земля Вільшанська радісна, чудова Вклала своє серце в щедрий коровай, Ти звучи велично, співе калиновий! І єднай народів світлий диво-грай! 4. Пісня «Мова єднання» Дівчинка-українка: Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край. 5. Пісня «Дівчинка україночка» - Д Цуркан 6. Вірші С.Кравецької «Земле рідна, моя Батьківщино» Учень 1: Лине час, мов пісня солов’їна, І приходить вже пора прощатись. Учень 2: Кожна класу нашого дитина, Хоче в вашій пам’яті зостатись. Учень 3: Ми співали і вірші читали, Дарували вам свої уміння, Учень 4: Нашу рідну землю прославляли І народів двох міцне коріння. Ведуча: Тож нехай нарешті мир настане І у всій квітучій Батьківщині, Ведучий: Щоб лунало всюди полум’яне Всім священне «Слава Україні!» 7. Пісня «Миру й тепла»

Опис досвіду роботи

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове,з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я». Початкова школа є одним із найважливіших етапів у розвитку творчої особистості.Потрапляючи у шкільне середовище, особистість має зберегти свою індивідуальність, розвинути здатність творчо мислити, обирати нестандартні ,оригінальні рішення,вчитися заради знань,які знадобляться у реальному житті. Молодший шкільний вік і є періодом найінтенсивнішого формування навчальної діяльності, яка є провідною в цьому віці, і тому доцільно розвивати творчий потенціал саме тоді. Молодший школяр, прийшовши до сучасної школи, відразу потрапляє у світ буквено-цифрової символіки. Формальне її засвоєння супроводжується такими негативними явищами,як опредмечування дитиною умовно-символічних моделей: слово- предмет, буква- звук, цифра- число, кількість- предмет тощо. Не можна не враховувати , що в молодшому шкільному віці дитина впритул підходить до використання знаково-символічних засобів і їх систем в інтелектуальній діяльності. Отже, навчаючись у школі, дитина входить у світ ідей через багатовимірну символіку. Тому й необхідно розвивати творчий потенціал. Досвід показує , що навчання має бути свідомим, активним, а головне – цікавим. Дитина має отримувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем. Тому вчитель початкових класів Нестерова С.М. працює над методичною проблемою «Розвиток творчих здібностей та творчого мислення ». Пріорітетними напрямками її навчально-виховної діяльності є: -удосконалення навчально-виховного процесу; -спрямованість на реалізацію принципів індивідуалізації та особистісної орієнтованості; -активізація діяльності учнів на уроці; -підвищення інтересу учнів до матеріалу; -прищеплення любові учнів до навчання,бажання вчитися, бути в постійному пошуку; -зміцнення і поглиблення знань,розширення кругозору, виховання естетичних смаків; -стимулювання інтересів учнів до певних проблем, практичного застосування надбаних знань; -всебічний розвиток кожного школяра; -реалізація принципу доступності у навчанні, проблемності зв’язку з життям,раціонального використання часу; -розвиток рівня самостійності, мови, письмових і графічних умінь, навичок колективної, самостійної роботи, та роботи в парах, групах, індивідуально ; -розвиток пізнавальних навичок учнів; -формування вміння орієнтуватися в інформаційному просторі; -активний розвиток критичного мислення, сфери комунікації тощо. Поставлені задачі Світлана Миколаївна реалізує через впровадження елементів проектної технології, ейдетики,технології критичного мислення та технології створення ситуації успіху на інтегрованих уроках з використанням інноваційних форм і методів навчання. Наприклад: -обговорення проблеми в загальному колі -«Навчаючи-вчуся», «Кожен навчає кожного» -кооперативне навчання -робота вмалих групах(синтез думок) -«два-чотири-всі разом» -навчання у грі -розігрування ситуацій за ролями -спільна робота над проектом «вчитель-батьки-діти» -мікрофон -робота в парах та ін. Перед вчителем постає питання: як виконувати завдання за Держстандартом, який спрямований на навчання, на розвиток пам’яті, інтелекту, вміння і навиків. Великі можливості для розвитку навчально-пізнавального інтересу надає психолого-педагогічна система розвивального навчання. ЇЇ впровадження на практиці не лише забезпечує оволодіння учнями складним предметним матеріалом, а й забезпечує умови формування молодшого школяра як особистості. Розвиток творчого мислення при цьому є найголовнішим мотивом навчальної діяльності учня, дає змогу широко застосовувати інтерактивні методи, що створюють на уроці навчальне середовище, яке допомагає учням виявити особистісні риси, розвивати світогляд, логічне, критичне, творче мислення, зв’язне мовлення Світлана Миколаївна свої уроки, виховні заходи спрямовує на розвиток особистості учня,його творчий потенціал. Всю систему завдань планує так, щоб розвиваючи навички обчислювання, каліграфії, учні ефективно просувалися у формуванні розумових операцій, умінні аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, розмірковувати. Ще Я.А.Коменський говорив: «Діти допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми» .Враховуючи сказане великим педагогом, учитель головною метою творчого розвитку, розвитку розумової діяльності вважає не надання дітям максимуму нової інформації, а залучення їх до процесу творчого пізнання через набуття звички міркувати, чітко формувати питання. На запитання дітей відповідає так: «Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок». Так і розвиває інтерес учнів до світу, їхню фантазію, думку, мислення, почуття. Уже з першого дня перебування учнів у школі вчитель залучає батьків до співпраці, спрямованої на творчий розвиток дитини. У межах цієї програми застосовує найрізноманітніші заходи: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті уроки, тематичні лекції, батьківські збори. В результаті такої співпраці виробляються єдині погляди на процес розвитку, виховання та навчання дитини. Творчий розвиток особистості у навчально-виховному процесі є пріоритетом у Нестерової С.М. Для цього у процесі навчання вона застосовує різні типи нестандартних завдань, таких як: складання і розв’язування задач на матеріалі довкілля та природознавства, вправи на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення. Вчить доводити справедливість тверджень, збагачує навчальний матеріал завданнями з логічним навантаженням. - Такі вправи активізують творчу думку школярів, позитивно впливають на їхній загальний розвиток. Також використовує на уроках цікавинки для розвитку інтересу і творчих здібностей. Її учням дуже подобаються такі види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, спонукають до самостійності, розумового напруження, винахідливості й творчості. Для розвитку творчого мислення школярів застосовує на своїх уроках проблемні завдання, ситуації. Наявні у них суперечності викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків і висновків. Учням подобається самостійно порівнювати , зіставляти певні факти і явища, виводити правила. Потім вони звіряють свої міркування з матеріалом підручника. Діти дуже задоволені, якщо їхні висновки збігаються із поданими у підручнику. Нестерова С.М. значну увагу приділяє розвитку математичних здібностей; бо математика є одним із найважливіших навчальних предметів у школі. Від того, які знання з математики учні одержать у початкових класах, залежить їхнє подальше навчання. Математика це точна наука, але викладання її в початковій школі без впровадження гри є неможливим. Головним у роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення, математичного мовлення, творчого підходу до розв’язання завдань, які сприяють досягненню багатьох цілей навчально-виховної роботи з учнями. З досвіду роботи вчителя можна впевнено сказати , що найбільший ефект може бути досягнутий у результаті використання різних форм роботи над задачами. Це, насамперед, розвиток в учнів навичок та вмінь самостійної роботи. Спочатку вихованці ознайомлюються із задачею, вивчають її умову, запитання, аналізують її, складають план розв’язання, потім обчислюють, знаходять відповідь. Сильніші учні розв’язують задачу самостійно, з іншими вчитель повторно аналізує умову, підводить їх до того, щоб усі вони свідомо працювали над її розв’язанням . Ретельно підібрані диференційовані завдання сприяють розвитку математичних здібностей дітей. Наприклад, розв’язуючи задачу, Світлана Миколаївна дає такі завдання: І групі-розв’язати задачу; ІІ групі- скласти обернену задачу; ІІІ групі- розв’язати її; ІVгрупі-скласти короткий запис до задачі або схему. Потім ускладнює завдання, змінивши запитання. Під час розв’язання використовує опорні схеми, які допомагають дітям засвоїти різні типи задач. Перед аналізом ставить запитання для визначення її типу. Практика показала, що розв’язування прямих і обернених задач дуже важливе для розвитку навичок розумової діяльності. Кожне число, поняття, судження довше зберігається у пам’яті. Велику роль у розвитку творчих здібностей на уроках математики відіграють задачі з логічним навантаженням. Вони готують учнів до навчання в старших класах і можуть використовуватись як на уроках, так і під час проведення математичних вікторин, олімпіад. У підручниках задач з логічним навантаженням мало, а тому на уроках або додому Світлана Миколаївна дає додаткові завдання учням з достатнім і високим рівнем розвитку. Це необхідно для закріплення етапів логічних міркувань. Для розвитку математичного мислення використовує цікаві завдання. Наприклад: скільки цифр використано у запису числа 88? Що означає кожна із цифр у запису числа 88? Нові математичні поняття та відношення між ними учні «відкривають» самі в ході самостійної дослідницької діяльності. Вчитель тільки спрямовує цю діяльність і наприкінці підбиває підсумок, дає визначення відкритих самостійно алгоритмів, дій. Таким чином математичні поняття стають для учнів цікавими і зрозумілими. На уроці математики ефективно використовує математичні ігри для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмислення, формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Вчитель вважає, що використання ігрового прийому для пояснення мети уроку, який тісно пов’язаний з пізнавальними інтересами учнів, дуже важливо, тому на уроці пропонує пограти «в магазин». «Продавець» і «покупець» швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі учні тренуються в додаванні й відніманні. В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, формується мотивація навчальної діяльності й інтерес до предмету. Під час проведення ігор «Математичний струмок», «Зроби рівними», «Закінчи логічний ряд», «Художня математика» вчитель формує обчислювальні навички, вчить доводити своє міркування. Навчаючи учнів логічно мислити, аналізувати, виділяти головне, робити висновки, Світлана Миколаївна враховує і те, що не всі школярі однакові за рівнем розвитку мислення, уваги, вмінням слухати і виконувати завдання. Тому вдало підібрані ігри допомагають вчителю зацікавити учнів щодо виконання будь-якого завдання. На уроках математики вчитель використовує і спортивні ігри. Вона заздалегідь готує картки з прикладами і відповідями. На одних картках відповіді правильні, а на інших неправильні. Вчитель по черзі показує картки, а учні у відповідь роблять певні рухи (при правильній відповіді – руки вгору, при неправильній – руки вперед). Гімнастичні вправи використовує різні. Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях. Поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія. Ігрові моменти дають вчителю змогу зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес. Отже, математичні ігри позитивно впливають на розвиток творчих здібностей. Велику допомогу в розвитку творчих здібностей учнів початкових класів дають уроки розвитку зв’язного мовлення. Крім викладу програмового матеріалу з розвитку мовлення, вчитель готує дітей до написання різноманітних творчих робіт. На одному з уроків, вивчаючи тему «Весна», пропонує такі види робіт: - складання оповідання; - складання загадок; - написання віршиків(про квіти, дерева,птахів, траву); - складання казки за початком; - створення малюнків(«Верби над річкою», «Розмаїття тюльпанів», «Весняне небо»). Для цього дає дітям випереджуюче завдання: вранці і ввечері спостерігати за небом, сонечком, за поведінкою птахів, комах,за змінами в природі. На уроках письма пропонує записати кілька речень про те, що вони бачили,що їх здивувало, зацікавило. Така робота вчить дітей спостерігати, мислити. Учні починають прислухатися до голосу природи, вона їх захоплює, дивує, їхні очі сяють бажанням дізнатися більше. Своїми знаннями дітям хочеться поділитися з іншими. Вони починають висловлюватися, розвивається їхнє мовлення, пам'ять, мислення, охоче записують свої враження. Так з’являються дитячі твори. Уроки розвитку зв’язного мовлення мають велике виховне значення, на яких вчитель залучає учнів до пізнання природи, привчає їх спостерігати, збагачує дитячу уяву, вчить берегти і любити рідний край. Світлана Миколаївна велику увагу приділяє урокам образотворчого мистецтва, трудовому навчанню. Серед інших видів мистецтва образотворче унікальне, оскільки дає можливість розв’язати завдання як художнього, так і духовного становлення підростаючого покоління. Ще в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших форм творчості, що емоційно захоплює. Мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва стисло можна визначити як розвиток у дітей високих ідеалів, формування потреби в образотворчій діяльності в процесі осмислення світу. Вчитель намагається уміло вибирати види образотворчої діяльності, що забезпечують взаємодію і взаємодоповнюваність правої (художньо-образної) і лівої (словесно-понятійної) півкуль мозку, сприяють ефективному навчанню учнів, а також розвитку уяви, відчуття кольору і композиції. Плануючи роботу з образотворчого мистецтва, завжди пам’ятає про фундаментальну для художнього розвитку проблему – зв'язок із життям. «Мистецтво бачити» не дається людині від природи. Дуже часто люди дивляться, але не бачать. Світлана Миколаївна намагається закласти фундамент розвитку цієї здатності на всі наступні роки. Вчить дітей вільно володіти пензлем, використовує гуаш. Робота гуашшю не вимагає тривалого часу для видимого результату, а це дуже важливо у вихованих і творчих цілях. У результаті – радість! Справжня радість творчості! На уроках образотворчого мистецтва теж вчить дітей виражати свої почуття за допомогою колірної гами. Пропонує їм виконати творчі вправи, наприклад, зобразити свій день, екскурсію до лісу. Учні кольором зображують свій настрій, ставлення до заданої теми. Це дуже цікаво. Такі роботи відображають сутність дитини. Вона може вигадувати, уявляти, образно мислити. Такий метод дає великі переваги в художньому розвитку дітей: - сприяє образотворчій діяльності; - розвиває моторику руки, культуру зображення; - допомагає не боятися помилок, заохочує розкуту, сміливу роботу; - розвиває почуття характеру силуетної форми, цілісне, емоційне, творче бачення. Велике багатство творчої уяви дає робота з папером. Це робота не тільки на ньому, а й із ним(моделювання). Дитина вчиться згинати папір, прорізати, створює різні фігури. Робота з папером не тільки захоплива, вона ще й безпосередньо розвиває у дітей об’ємне художнє мислення. Для того, щоб мати змогу давати дітям імпульс до розвитку творчої уяви, готуючись до уроків, вчитель виконує самостійно творчі роботи, а на уроці демонструє їх дітям. Практикує проведення інтегрованих уроків. Художнє слово, музика, колір створюють на уроках образотворчого мистецтва емоційний настрій на роботу дитячої уяви. Слухаючи твори П.Чайковського із циклу «Пори року», діти мають можливість не тільки відчути, а й уявити, наприклад, зимовий пейзаж із засніженими ялинками. Можливо, з них у майбутньому не вийде професійних художників. Але вчитель допомагає дітям опанувати мову мистецтва! Навчає здатності відчувати гармонію і створювати її своїми руками. Формує художній смак і дає дітям можливість глибше увійти в світ мистецтва, у царство Краси. Залучення дітей до основ культури, духовних багатств людства, надання їм можливості виявляти, виражати себе і своє ставлення до навколишнього світу, прищеплення прагнення до постійного пізнання нового, до розширення свого світогляду сприяють формуванню гармонійної творчої особистості з гнучким розумом, великою душею і активною життєвою позицією. Світлана Миколаївна активно впроваджує нові методи, зокрема, має у своєму арсеналі ейдетичні прийоми. Методики ейдетики різноманітні: на запам’ятовування слів, віршів, цифр, текстів. Завдяки цим методикам в учнів розвиваються зорова, слухова, тактильна і нюхова пам'ять, довільна увага, вербальне та невербальне мислення, відтворювальна та творча уява, мовлення тощо. Вихованці спочатку опановують окремі ейдетичні прийоми запам’ятовування. Сьогодні, як і століття тому, учні добре сприймають і запам’ятовують лише ту інформацію, що засвоюється легко і з задоволенням. Таке засвоєння відбувається методами ейдетики( методи, засновані на конкретно-образному мисленні). Причому це відбувається в захопливій грі, де кожна дитина реалізує і розвиває свої здібності. Наприклад, на уроці у 3-му класі з теми «Тварини лісу» на етапі пояснення матеріалу вчитель залучає різні види пам’яті учнів, їх асоціації, що роблять урок яскравим, допомагає дітям самостійно робити висновки, краще запам’ятати матеріал. Вона пропонує розглянути картину, де зображено ліс, і відповісти на запитання: -Що таке ліс? -Поясніть причини ярусності лісу? -Які види лісів ви знаєте? Завдяки зоровій пам’яті учні самостійно роблять висновки. Активно працюють на уроці. Потім учитель пропонує доповнити речення. 1-й варіант: У хвойних лісах ростуть… 2-й варіант: У листяних лісах ростуть… Відповідь діти зображують на малюнках, але спочатку говорять, чого не вистачає на малюнку. Учні роблять висновок: не вистачає тварин. Отримавши малюнки із зображенням тварин( верблюд, лисиця, ведмідь, слон, пінгвін, сорока, папуга тощо), діти відповідають на запитання: -Чи всіх цих тварин можна пустити в ліс? Для цього треба спонукати дітей до асоціативного мислення, тобто зафіксувати всі асоціації. Наприклад, верблюд - горб, гора, пустеля, кактус, пісок. Робота проводиться в групах. Потім на основі дослідження - асоціації діти визначають, які тварини не пристосовані до життя в лісі. На етапі закріплення матеріалу з математики вчитель використовує геометричний матеріал. Пропонує розглянути ребус, який спонукає дітей до пошукової роботи. --Діти у вас на парті картки 1. Візьміть лінійки, олівці і приготуйтесь виконати завдання: а) розділіть на 3 трикутники: б) на 2 чотирикутники: в) на квадрати і прямокутник. Такі прийоми розвивають уяву, фантазію дітей, вміння конструювати. Таким чином, застосування ейдетичних прийомів на уроках дає змогу за порівняно короткий час дізнатися про інтереси й здібності кожного учня, визначити шляхи їх розвитку. До вправ на розвиток творчих здібностей до відтворення уявних образів при вивченні віршів напам’ять Світлана Миколаївна добирає наступні завдання: уявіть образи, що відповідають прямо чи побічно. Вправа проводиться в два етапи, тому що молодшим школярам досить складно утримувати уявний образ без його підкріплення. Тому необхідно використовувати графічне зображення поняття. Учитель пропонує дітям: «Спробуйте до кожного з названих мною слів зробити будь-який малюнок». Уявний образ, що прямо відповідає поняттю, виникає у дітей легко, майже автоматично.Потім учитель пропонує закрити аркушем написані слова і усно відтворити їх за малюнками. Після цього дає складнішу вправу такого типу.Оволодівши цим методом , діти легко запам’ятовують будь-який текст чи вірш. Наприклад: Дзень-дзелень – біжить трамвайчик. У вагоні лис і зайчик. Бегемотик, слоник, котик, Песик, вовчик, чорний кротик. - Не дивуйтесь! – Каже зайчик, - В зоопарк іде трамвайчик! (А. Камінчук) Наварили смакоти, Будем їсти я і ти, А сороки та ворони будуть їсти макарони. Після одного - двох прочитань вірша всі діти знають його напам’ять. І навіть через деякий час малюнок допомагає їм швидко і правильно відтворити текст вірша. Таким чином , ейдетичні прийоми, які використовує Нестерова С.М. на своїх уроках, сприяють розвитку пам’яті, творчості, уяви, мислення і мовлення, діти вчаться легко і цікаво. Найкреативніші та найбільш творчі представники людства – це, безперечно, діти. Вони по – своєму розуміють красу, бо здатні творити вже в ранньому віці. Розуміючи це, Світлана Миколаївна підтримує прагнення кожного школяра до творчої діяльності, допомагає знайти кожному особливу творчу стежинку. Учитель вважає, що одним із основних завдань є виховання високорозвиненої творчої особистості, яка поєднувала б у собі найкращі моральні якості: національну гідність, моральну красу, добро, справедливість. У бесідах з дітьми вона постійно використовує твори В.Сухомлинського. Саме вони чітко, доступно розкривають грань добра і зла. Наприклад, коли вчитель проводила виховну годину «Доброта потрібна людям» по творах В.Сухомлинського, діти читали і обговорювали такі твори: «Забудькуватий Мишко», «Помилка»; грали в добрі ігри: «Добрі чарівники», «Квітка доброти». В кінці виховної години учні писали про те, як вони розуміють добро. Створювали книгу «Добрі поради». Кожна дитина по - своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, самореалізуватися. Скільки дітей – скільки й здібностей. Тому в процесі навчання та виховання Світлана Миколаївна намагається розкрити дитячу обдарованість, визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самовираження дитини, тісно співпрацювати з практичним психологом, спільно з батьками підтримувати дитину в реалізації її інтересів у школі і в сім’ї. Для того, щоб удосконалити роботу з дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти практичним розумінням основ наук вчитель залучає своїх вихованців до конкурсів. Проводить різноманітні інтелектуальні ігри: КВК, «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Найрозумніший». Її вихованці є постійними учасниками та лауреатами Міжнародних конкурсів: математичного «Кенгуру», інтерактивно–природничого «Колосок». Світлана Миколаївна цікаво і ефективно використовує різні прийоми роботи, спрямовані на розвиток творчих здібностей молодшого школяра, але дотримується того, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину, використовує пораду В. Сухомлинського : «...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце». Крім того, добре розуміє, що сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті, на думку вчителя, проблема творчого розвитку школярів, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.